Лучшие книги Кларисе Лиспектор

«Вода живая» — экспериментальный роман-размышление о природе жизни и времени важнейшей бразильской писательницы ХХ века Клариси Лиспектор, написанный в форме импровизационного поэтического монолога, на первый план в котором выступают живописные, музыкальные и тактильные свойства текста. Неконвенциональность языка, философская глубина, чувственность и стремление к универсальности не позволяют дать прозе Лиспектор однозначные жанровые определения, увлекая читателя колдовским, демиургическим вихрем в мир синестезии, оголенного существования на грани между животным, растительным и человеческим.

The Hour of the Star, Clarice Lispector’s consummate final novel, may well be her masterpiece. Narrated by the cosmopolitan Rodrigo S.M., this brief, strange, and haunting tale is the story of Macabéa, one of life’s unfortunates. Living in the slums of Rio and eking out a poor living as a typist, Macabéa loves movies, Coca-Cola, and her rat of a boyfriend; she would like to be like Marilyn Monroe, but she is ugly, underfed, sickly, and unloved. Rodrigo recoils from her wretchedness, and yet he cannot avoid the realization that for all her outward misery, Macabéa is inwardly free. She doesn’t seem to know how unhappy she should be. As Macabéa heads toward her absurd death, Lispector employs her pathetic heroine against her urbane, empty narrator—edge of despair to edge of despair—and, working them like a pair of scissors, she cuts away the reader’s preconceived notions about poverty, identity, love, and the art of fiction. In her last book she takes readers close to the true mystery of life and leaves us deep in Lispector territory indeed.

В очередной том серии вошли лучшие образцы современного готического романа, принадлежащие перу известного писателя Морриса Уэста и австралийской писательницы русского происхождения Кларисы Лиспектор. В первом из романов речь идёт о святом и об адвокате дьявола, который должен доказать, что святой вовсе не свят, а второй роман — это путешествие во сне…

В романе Кларисе Лиспектор `Осажденный город` история города рисуется как история любви - любви истинной, с враждебностью, ненавистью, изменой, и в `палитре` писательницы - романтизм и философия, миф и фольклор, тонкий психологический анализ и изыски модернистского стиля. Судьба города - главного героя романа - переплетается с судьбой наивной деревенской девушки Лукресии.

Герои любовного (но только на поверхности) романа Лиспектор — вечно сомневающаяся школьная учительница Лори, чье полное имя, Лорелея, принадлежит речной деве, завлекающей мужчин своей песней, и профессор философии Улисс, у которого есть ответы на все вопросы вселенной. Медленно сближаясь, они балансируют между платоническим чувством и сексуальным желанием, однако прежде чем впустить в свою жизнь другого человека, Лори отправляется в экзистенциальное путешествие в глубины собственного «я». Ей предстоит научиться быть живой не только через боль, но и через наслаждение, а ему — слушать и крепко стоять на земле.

«Ученичество, или Книгу наслаждений» (1969) называют самым доступным и человечным романом писательницы. Вместе с тем, Клариси Лиспектор остается верна своему мистическому, интроспективному, панпсихическому письму.

Clarice Lispector’s Complete Stories, 85 in all, are an epiphany, among the important books of this―or any―year

The recent publication by New Directions of five Lispector novels revealed to legions of new readers her darkness and dazzle. Now, for the first time in English, are all the stories that made her a Brazilian legend: from teenagers coming into awareness of their sexual and artistic powers to humdrum housewives whose lives are shattered by unexpected epiphanies to old people who don’t know what to do with themselves. Clarice’s stories take us through their lives―and ours.

From one of the greatest modern writers, these stories, gathered from the nine collections published during her lifetime, follow an unbroken time line of success as a writer, from her

Кларісе Ліспектор — бразильська письменниця з українським корінням, знана в усьому світі завдяки винятковому стилю письма і загадковим сюжетам творів. Вона — заможна гарна жінка, сама у своїх апартаментах, заходить до кімнати покоївки, щоб прибрати її, та раптом знаходить там архаїчні символи і — таргана. Г. Х. переживає страх, огиду та любов, занурюється у роздуми про життя, смерть, Бога і пошуки власної ідентичності.
Хто вона така — Г. Х.? Чому їй так страшно у цій кімнаті? Як віднайти вихід із власної пустелі, не загубивши себе? «Боже, я з великим здивуванням починала розуміти, що моя пекельна оргія — це власне людське мучинецьке життя», — свідчить героїня історії, наближаючись до шокуючої кульмінації свого перебування в кімнаті.
Авторка і в ліричних повторах приковує до начебто звичайних речей увагу читача, майстерно перетворюючи містичний роман у гіпнотичний текст. Де світ постає з відчуттів, думок і болісних одкровень, де таргани нагадують молитву й з’являються молитвою. Приголомшення, спантеличення, цікавість і відраза — лише декілька відчуттів, до яких спонукає нас культова Кларісе. Щоб пройти крізь них, читач має бути так само сповнений мужності, як і головна героїня, адже усвідомлення власного пекла — це лише початок.

Роман "Николай! Николай!" рассказывает о жизни белых русских казаков (эмигрантов первой волны) в одном из пансионов Бельгии, об их намерении вернуться на родину и ваосстановить там монархию. Рассказы - о жизни и борьбе за существование португальских эмигрантов в Америке.

"Час звезды" - повесть необычной формы о жизни девушки, ее несчастной любви и смерти. Удостоена бразильской литературной премии "Жабути". Клариси Лиспектор (1925-1977) - выдающаяся бразильская писательница, автор романов "Рядом с диким сердцем", "Яблоко в темноте" и других, книг для детей. Ее вещи относят к психологическому направлению бразильского постмодернизма.

Усі, хто обирає «пишучі професії» потребують навчання й звіряння у своїй роботі з визнаними майстрами, а також і книжок, з яких можна було б почерпнути знання про мистецтво писати й мислити. Тож до новоствореної Колекції книжок вибраної есеїстики «Writers on Writing» увійдуть вперше перекладені українською твори всесвітньо відомих класиків літератури, серед яких — бразильська письменниця українського походження Кларісе Ліспектор. Її &

Из: Тайное счастье (Felicidade Clandestina).

«Сімейні узи» Кларісе Ліспектор — збірка малої прози, що складається з тринадцяти новел. Кожна історія оприявнює невидимі й спонтанні порухи людського єства, які визначають стратегію поведінки або напрям розмови. Книжка, у якій показано нестабільність людської психіки, її вразливість, підступність і травмованість; людська натура — багатовимірний і неоднозначний феномен, її вчинки неможливо передбачити й від них неможливо убезпечити себе.

Рассказ принадлежит к психологическому направлению бразильского постмодернизма. Из: Тайное счастье (Felicidade Clandestina).

"Clarice Lispector was a born writer....she writes with sensuous verve, bringing her earliest passions into adult life intact, along with a child's undiminished capacity for wonder."―The New York Times Book Review

"In 1967, Brazil's leading newspaper asked the avant-garde writer Lispector to write a weekly column on any topic she wished. For almost seven years, Lispector showed Brazilian readers just how vast and passionate her interests were. This beautifully translated collection of selected columns, or crônicas, is just as immediately stimulating today and ably reinforces her reputation as one of Brazil's greatest writers. Indeed, these columns should establish her as being among the era's most brilliant essayists. She is masterful, even reminiscent of Montaigne, in her ability to spin the mundane events of life into moments of clarity that reveal greater truths."―Publishers Weekly

Doze lendas brasileiras - Como nasceram as estrelas reúne histórias do folclore nacional, uma para cada mês do ano, recontadas por uma das maiores escritoras do século XX. A história que dá nome ao livro, por exemplo, conta como, em uma aldeia, travessos curumins deram origem a gordas estrelas brilhantes. A nova edição, ilustrada pela artista Suryara, traz ainda o texto de apresentação 'A força do sonho', incluído no calendário em que os contos foram publicados, em 1977.

Книга состоит из произведений двух известнейших бразильских писательниц XX века - Клариси Лиспектор и Лижии Фагундес Теллес.