Кошкин дом : Роман дальнего следования.

Так і не зміг найти цю книжку в паперовому чи прийнятному електронному вигляді. Виявилося, що з 1998, коли її надрукували в журналі "Знамя", ніхто її так і не видав. Прийшлося ломати очі підіефом на кіндлі. Чи шкодую я, що ломав? В принципі, ні. Чи вразив мене цей останній роман Сінявського-Терца? Скоріше, ні, хоча зацікавленість я зберігав увесь час, незважаючи на доволі кручену форму — зі зміною оповідача, автобіографічними відступами і - місцями - мовні зайвості. Що не сподобалося. Той самий дух совєтской літератури, який мене останніми роками сильно дратує. Він невловимий і його важко вхопити і описати словами. Це щось близьке до ностальгії за совєтскім чарівним пломбіром. Уся ця незконцентрована, але розлита по всьому тексту совєтська реальність — від "самой чітающєй нації" до…