4

Пророцтво Михальди

Вступ

Сивіла в перекладі з грецької означає пророчиця, легендарна жінка-пророчиця в Стародавній Греції, що начебто повідомляла людям про волю богів. Власне такою Сивілою була Михальда, цариця Савська. Її королівство охоплювало територію сучасного Ємену зі столицею в Маріб. Старий Завіт описує візит Михальди до ізраїльського царя Соломинка в Книзі Царів (1-е Царів, 10). Саме ім'я Михальда в перекладі означає повна мудрості і передбачливості.
До нашого часу пророцтва Михальди дійшли в різних інтерпретаціях, тому між вченими досі ведуться гострі дискусії про автора, місце і час написання.
У нас в Галичині, книжка пророцтв Михальди користувалася великим успіхом і передавалася з уст в уста. Особливо в період існування Радянського Союзу, коли релігійна література була заборонена. Тоді пророцтва Михальди можна було почути тільки від старих людей.

КНИГА ПЕРША

Михальда - цариця Савська, була 13-ою із числа пророчиць майбутнього і прибула в Єрусалим, до царя Соломона у 875-ому році перед народженням Христа Господа, щоб послухати його знамениту мудрість. Розмови цариці Савської зі Соломоном, записані в 9-ти книгах, принесла до Риму під час царювання Тарквінія Пишного, 7-ого і останнього римського імператора, стара і незнана дівиця, яку називали Сивілою Куманською.
У цих 9-ти книгах йшлося про події майбутнього. Коли ж на вимогу Сивіли Куманської імператор Тарквіній Пишний відмовився заплатити дуже велику суму грошей, тоді вона спалила перші 3-и книги. Наступного дня все знову повторилося. Так було спалено ще 3-и книги. На 3-ій день Тарквіній Пишний нарешті дав згоду і виплатив за останні 3-и книги знаменитих пророцтв цариці Михальди ту суму, які мав заплатити за всі 9-ть книг. Незнайомка, взявши гроші, безслідно зникла...
Цариця Михальда після довгої та виснажливої подорожі нарешті прибула до Єрусалиму зі своїм почтом. Царювала вона у Південній Африці, понад 240-ок миль від Єрусалиму. Про неї згадує Йосиф Флавій у своїй книзі. Згодом на цих землях проповідував Христову віру апостол Филип (Дії 8, 26-39).
В простому одязі ступила на Святу Землю і подалася в напрямку річки Кедрон біля Оливної гори. Там лежало дерево і служило за кладку, але цариця Михальда, коли підійшла до цього дерева, поклонилася йому і поцілувала його, не ступаючи на нього. А до своїх воїнів сказала: "Дивіться на це дерево, яке стане святим до кінця світу, бо на цьому дереві паситель світу буде розіп'ятий за гріхи всього світу..." Річку Кедрон цариця Михальда перейшла босими ногами і направилася до Голготи (Кальварійської гори). Там впала на землю і, лежачи на ній 3-и години, молилася та плакала. "Нехай будуть благословенними ці святі місця, які залишаться святими до кінця світу!"
Опісля пішла до Єрусалиму привітати царя Соломона, який її прийняв з усіма царськими почестями. Під час прийому цариця Савська, пізнавши в цареві Соломонові велич, мудрість і шляхетність, так до нього промовила: "О царю, хто би не хотів прославляти Бога, що тебе послав народу ізраїльському" і подарувала цареві Соломона величезні багатства і дари, які привезла зі собою.
Під час першої розмови зі Соломоном Михальда сказала йому, що майбутнє пізнає по зірках. Між іншим, сказала йому і про те, що Христос Господь буде на дереві хрестом розіп'ятий жидами і що це дерево є в одній річці. З нього зроблять Хрест, і тоді за це розп'яття ізраїльське царство загине і повністю буде знищене.
...А коли вони пізнають правдивого Бога і про допомогу до Нього волати стануть, тоді на цей час Господь Бог пошле їм пророків, які багато будуть говорити про прихід Месії. Накінець народ Ізраїлі опиниться під пануванням римлян. Єрусалим буде захоплений і зруйнований поганами.
Царю, ти повинен знати, що твоя земля біля Єрусалиму є святою, бо на ній народиться Месія, який очистить народ від первородного гріха. Благословенними будуть ті, які в нього увірують.
Багато з тих, хто в Його науку увірує, будуть страчені мученицькою смертю, але задля імені та віри Месії отримають вінець слави".
Об'явила цариця Савська, що зичила би собі жити в цей час в Єрусалимі, бо під час смерті Месії та після Його смерті діятимуться речі, яких людське око не бачило і бачити не буде та розум людський не в силі буде зрозуміти, але Бог Всемогутній їх виконає.
"Затемниться сонце, тріснуть скелі, море виступить з берегів і багато тіл з гробів повстане".
Цар Соломон відразу ж відірвався: "Напевне Судний день буде під час смерті Месії, якщо тіла померлих з гробів повстануть".
Цариця Савська відповіла, що це не буде Судний день, однак багато тіл воскресне, тобто тіла тих, які завжди прославляли Найвищого Бога.
Вони підуть з Сесією до брам аду, де Месія звільнить люд, який перебував в темряві, і приведе його до трону слави, щоб розділити з ним вічну радість навіки.
...Бо місто Рим буде назване стовпом Месії. Єрусалим і святі місця будуть шановані поганами більше, ніж ізраїльським народом, бо погани віритимуть, що Месія був великим пророком, якого Бог послав на землю.
Віра і наука Мойсея розповсюдяться по цілому світу,багато царів і королів приймуть її і берегтимуть навіки у святості....
Наближатиметься усе до 2000 років після смерті Месії, як станеться те, що має статися. Перші дві Світові війни спустошать світ...