Зло

Чудовий роман української письменниці. Скільки в ній чару - у словах, у сюжеті, в Образах! Хтось скаже, що це - варіація "Фауста", або пародія на "Попелюшку", чи нове прочитання "Дружини мандрівника в часі". Як на мене, це цілком своєрідна проза. З душею, з серцем (більше, ніж із розумом). Давно помітила, що закінчується все одночасно: побутова хімія, косметика, запаси в холодильнику. І якщо щастить, то теж одночасно. І чоловіки якщо й з’являються в житті, то теж зграєю. Це ж стосується й головної героїні твору. Марго раптом опиняється у вирі подій. Я не хочу її засуджувати чи захищати. Вона така ж, як і всі ми. Поряд із нами всіма є зло. І воно активно намагається проникнути всередину нас. А ще всі ми хочемо бути коханими. Байдуже, 20 нам років чи 50, ви приваблива, молода, розумна...…

Ненавиджу, коли автор, щоб продемонструвати свої широкі погляди, оригінальність та обізнаність у художній літературі та теорії, застосовує дуже "інтєрєсні" прийоми: вставляє цитати з класиків, намагається приплести Арістотелів катарсис туди, де його й близько немає, або ж починає розпинатися про звук, СМАК І КОЛІР мови такими метафорами і порівняннями, що очі на лоба лізуть. Щодо останнього, то в деяких випадках це звучить дуже оригінально, але не в цьому тексті. Забагато рожевої солодкої вати на таку кількість сторінок.

Очередное доказательство того, что с желаниями-то поаккуратнее надо быть. Они имеют свойство сбываться. И в основном не так, как видится желающему. Вот и с Марго случилось так же. Хотя нет, с ней случилось нечто невообразимое, невероятное, колдовское, ещё и по мере развития событий происходящее обрастает новыми деталями и вот это уже не среднестатистический любовный роман, а практически магический реализм. Сны и реальность переплетаются и грань между ними размывается всё сильнее и сильнее, а под конец и вовсе начинаешь сомневаться в происходящем. А как написано! Простые, обычные слова, совершенно без изысков, но от них не оторваться. Переживаешь вместе с Марго, переживаешь за неё и в то же время, пожалуй, в чём-то завидуешь. Надеюсь, что всё-таки Ян и Шотландия дождутся её.

Я не хочу вам нав'язуватися. Я не хочу вас повчати. Я просто хочу з вами поговорити. Книга

Це моя перша рецензія, тому я вирішила присвятити її своїй улюбленій книзі. Вона потрапила мені в руки давно і зовсім випадково, але на завжди закарбувалася в моєму серці. Уже багато часу я шукаю щось подібне, але це просто неможливо, ця книга унікальна і неповторна. Найдивніше те, що вона мало кому відома і її неможливо купити. Я була у всіх книжкових магазинах, але продавці ніколи про неї не чули, дякувати Богу її можна скачати і перечитувати, перечитувати, перечитувати(що я власне і роблю). "Зло"- це щось містичне і незрозуміле, але водночас таке реальне. Прошу вас, БУДЬ ЛАСКА прочитайте цю книжку до кінця, якщо з початку буде не цікаво, не розчаровуйтесь все лише починається. Я не хочу…

Моє життя плавно перетекло в мирне русло, всі страсті вщухли і я знов пишу про книжки. Після "Самотності в мережі" я геть начисто перестала читати. Чи то так книжка вплинула на мене і мені потрібен був час, щоб "переварити" інформацію, чи голова була зайнята зовсім іншими речами, але факт лишається фактом, з того часу я книжок до рук не брала. З, майже місячної, безкнижкової коми, мене вивела Джоді Піколт і її неперевершена книжка "Забрати любов" і вона безперечно варта уваги всіх нас, але зараз про інше. Зараз про книжку, яка вразила мене до глибини душі, яка викликала в мені стільки емоцій, що не викликала жодна інша з книжок. Це книжка "Зло" Людмили Баграт.

Я досі не можу адекватно описати ні книжки, ні враження, яке вона на мене справила, бо я по вінця переповнена нею. Мої емоції від…